Архів категорії: Суспільство

Європейський День Пасічника в Карпатах.

Члени Рахівської районної спілки пасічників «Говерла» відвідали св`яткування Європейського Дня Пасічника в Карпатах.

Даний захід проходив 13-15 жовтня 2017 року в м. Яремче у сучасному туристичному комплексі “Карпати”. Основні питання конференції були направлені на ознайомлення присутніх з проблемами Європейської інтеграції українських продуктів бджільництва. Угода України про асоціацію з Європейським Союзом – це документ, який визначає план реформ в Україні на найближчі 10-ть років.

Ринок ЄС – це понад 500 млн. потенційних покупців. Цим проблемам було приділено багато уваги виступаючих: В. Стретовича – президентка спілки пасічників України, А. Бажина, віце-президента спілки пасічників України, Т. Борсука, природничий університет у Любліні та інших.

Питанням співпраці українських пасічників із польськими та грузинськими колегами були виступи Збігнєва Янкевича та Давіда Хатіашвілі.
На конференції було багато цікавих виступів на різні тематики бджільництва від науковців, виробників, бджолярів-практиків. Виступи В. Постоєнка, В.Флатової, М.Балажа, В.Гайдара були аргументовані, високо фахові, цікаві

На жаль слушне зауваження головного редактора журналу “Український пасічник” М. Осташевського про можливість ознайомлювати українських пасічників із вимогами угоди про асоціацію на сторінках українських пасічних видань не зацікавило присутніх керівників. Угода про асоціацію дуже об’ємний документ більше 2100 сторінок. Тому вивчають тільки свої розділи. З напрацюваннями по проблемах адаптації українського бджільництва до європейських вимог необхідно постійно ознайомлювати наших бджолярів.

14 жовтня велике християнське св`ято – Покрова Пресвятої Богородиці. Учасники конференції були на службі Божій у греко-католицькій церкві. Місцевий священник разом з присутніми помолився за українських бджолярів, окропив святою водою пасічні хоругви. Загалом захід цікавий і необхідний для бджільництва.

 

Читати далі Європейський День Пасічника в Карпатах.

Сліпучі узверхи Юрія Гав’юка. Відомому скульптору, уродженцю Рахова – 70!

Ніколи не минав нагоди побувати в його просторій, наповненій картинами, ескізами, альбомами, міні-скульптурами художній майстерні на вулиці Хімічній у Львові – тут щиро й гостинно приймав гостей жвавий й усміхнений мій земляк і побратим Юрій Гав’юк. Мимохіть розмова неодмінно вертала до рідного Рахова – митець миттю змінювався на обличчі, випрямляв плечі, у голосі з’являлися ніжні нотки, увесь наче сяяв, бо ж мовилося про вітцівщину!

В усіх анкетах чітко підкреслював: народився 27 вересня 1947 року серед чарівних карпатських гір у найвищому місті України – Рахові. Уздріти світ у високогір’ї й не мати чутливу до усього прекрасного душу – майже неможливо! Барвисте й таке поліфонічне середовище визначально формувало мистецьку самосвідомість юнака, а неповторна краса гірських пейзажів, народні епоси про карпатських велетів, опришків та Олексу Довбуша викували бунтарський характер Юрія: ніколи не був конформістом, завше відстоював власну позицію, стояв твердо й несхитно на рідній землі. Образне сприйняття, філософське осмислення історії рідного краю дозволило втілити народні думи й легенди в художніх творах.

У Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, на відділі художнього скла п’ять довгих років вивчає історію світового мистецтва, вчиться сумлінно й самозречено, бо ж не може осоромити славний гуцульський рід, бо мусить власною творчістю прославити рідний край. Творив коштовні скляні вироби, а погляд не відривав від майстерень скульпторів – йому подобалась робота з глиною, її пластика й податливість…

Блискуче захистив дипломну роботу. Як вона називалася? А яку тему може вибрати гуцул з Рахова? Звісно ж, «Довбуш»! Об’ємно-просторова композиція з литого скла викликала захоплення у поважних професорів. Те, що студент перевершив навіть власні сподівання, свідчить промовистий факт: довершений мистецький твір встановлено на батьківщині легендарного ватажка опришків у його рідному Печеніжині, що на Івано-Франківщині, у музеї, котрий носить його ім’я.

«Довбуш» започаткував неперервну й навдивовижу колоритну та експресивну гуцульську серію у творчості Юрія Гав’юка – як у скульптурі, так і в малярстві. «Гуцульська наречена», «Бокораш», «Гуцул», «Довбуш», «Лісоруб» – неповний перелік скульптурних творів, а ще сотні полотен з чудовими краєвидами гуцульського краю, його людьми – простими горянами. Експресивність фарб, фактура, відкритість кольорової гами – просто вчаровують.
1982 року отримав перше серйозне визнання – Юрія Гав’юка прийняли до Спілки художників України.

Усебічно обдарований митець працює в галузі станкової та монументальної скульптури, живопису, художнього скла. Його твори прикрасили площі багатьох міст, інтер’єри та екстер’єри будинків, музеї та приватні збірки як в Україні, так і за її межами.

Першою вагомою та серйозною пластичною роботою Юрія Гав’юка став образ нашого співвітчизника, видатного вченого, астронавта Юрія Кондратюка. Створив глибокий своїм внутрішнім психологізмом образ матері – твір під назвою «А мати сина жде», що експонувався на різних виставках й отримав найвищі оцінки мистецтвознавців.

Не оминув уваги скульптора і образ видатного українського поета – Івана Франка. Композиція під назвою «Я думав про людське братерство нове» сповнена філософських роздумів про сьогодення та віру у майбутнє.

Юрій Гав’юк плідно працює над створенням монументальних скульптур: відкривають галерею пам’ятники всім загиблим у Другій світовій війні, встановлений у селі В. Ведмежа на Волині, Т. Г. Шевченку – у Володимирі Волинському, жертвам сталінських репресій – у Жовкві, Степану Бандері – у Мостиськах (до слова, й для Рахова п’ять років тому вилито в бронзі образ Великого Українця, але тодішня влада побоялася встановити його у місті над Тисою: може нинішня набереться сміливості?.. Гранітний постамент і бронзовий бюст чекають сміливого рішення народних обранців – та чи пустять Бандеру до Рахова?).

Знаковими в творчій біографії скульптора є створені ним для Міжнародного Центру-музею М. Реріха в Москві дві півфігури Юрія та Святослава Реріхів.

Творча спадщина Юрія Гав’юка є надзвичайно багатоплановою, тематично різноманітною та універсальною. Особливо уважно й з пієтетом ставився до замовлень земляків. Кидав все, навіть набагато привабливіші в матеріальному плані проекти, як тільки траплялася нагода зробити твір для рідного Рахова: тут на головних площах і скверах встановлено пам’ятники Гуцулу в карбованій міді і Т. Г. Шевченку, а також у співавторстві з сином Олександром – пам’ятники воїнам-афганцям, Володимиру Великому, Матері Божій, меморіальну дошку єпископу Івану Маргітичу та рельєф «Святе сімейство». Біля Гуцула у центрі міста нині охоче фотографуються рахів’яни і гості, він став одним із знакових символів Гуцульського Парижа. Місто віддячило митцю, визнавши його Почесним громадянином Рахова.

Сліпучі узверхи, величні Карпати, гомінка Тиса, тужливий спів трембіти й заклична пісня денцівки – те середовище, в якому формувався майстер і яке спонукало його творити й мовою живопису, фарбами. Тому й залюбки повертається до олійного живопису, має багатий арсенал створених ним станкових живописних робіт, серед яких багато пейзажів Рахівщини, розписана церква Успіння Богородиці в Рахові, серії творів: «По Кавказу», «Середня Азія», «Прибалтика», «Індія», портрети історичних постатей і сучасників.
З 1989 року очолює культурно-духовне товариство Живої Етики ім. Реріхів у Львові (тут він – навчитель, гуру), у доробку якого є подарована львів’янам скульптура Т. Г. Шевченка у Шевченківському гаю. Член редколегії журналу «Ґражда», розробив і втілив ідею Ґран-прі «Кращому гуцульському музею» (півфігура Довбуша на коні). Львівські гуцули пошанували Юрія Гав’юка своєю найвищою нагородою – відзнакою «Патріот Гуцульщини».

Осібно варто мовити про родину Гав’юків. Абсолютно творчо-митецьке сімейство! Старший син Олександр – знаний скульптор, член національної спілки художників України, середущий Микола – скрипаль-віртуоз, лауреат міжнародних музичних конкурсів, донька Оленка – талановита піаністка, переможниця престижних фестивалів.
Юрій Гав’юк та Іван Кушнір (ще один знаменитий рахів’янин) належать до видатних українських скульпторів, а разом з краянами Йосипом Бокшаєм, Миколою Ворохтою, Василем Скрипкою, Іваном Доробаном, Миколою Тушером, Ярославом Савіних, Петром Дудчуком, Миколою Козураком, Ігорем Луценком, Михайлом Ковбаснюком, Анною Волошин, Михайлом Ворохтою, Павлом Маринцем та багатьма іншими творили і творять невмирущу мистецьку славу Закарпатської Гуцульщини.

Нині Юрій Гав’юк повен нових творчих планів, але… Підступний мікроінсульт завдав потужного удару, похитнув здоров’я. Поволі, крок за кроком поновлює сили. Побажаймо йому чимшвидшого одужання й повернення до творчого діяння, щоб ще не раз потішив нас своїми високоестетичними довершеними творами.

Гав’юк потрібен Рахову, а Гав’юку – Рахів.
З ювілеєм, друже-товаришу! Молимося за Тебе!

Олександр МАСЛЯНИК

www.rakhiv.net приєднується до вітань митця. Творчої наснаги, здоров`я та щастя.

24.08.2017 м.Рахів дитячі перегони фото. Оновлюється.

м.Рахів дитячі перегони фото додаються.

дитячі_перегони_2017-Рахів

дитячі_перегони_2017

дитячі перегони_24.08.2017-Рахів

итячі велоперегони рахів 2017

дитячі велоперегони рахів_2017

итячі_ велоперегони рахів 2017

дитячі_перегони_2017 Рахів

дитячі_перегони_24.08.2017_Рахів

дитячі_перегони_24.08.2017-Рахів

дитячі_перегони рахів_2017

дитячі-перегони рахів-2017

дитячі_перегони_24.08.2017 Рахів

www.rakhiv.net Рахів новини м.Рахів та Рахівського району

Рахів новини. Урочистості до Дня Державного Прапора України. м.Рахів 23.08.2017

день_прапору_Рахів_2017

день_прапора_Рахів

день_державного_прапору_Рахів_2017

день_державного прапора_Рахів_2017

день державного прапору_Рахів_2017

день прапору Рахів 2017

день прапора Рахів

день_державного_прапора_Рахів_2017

Рахів 2017 день-прапору

Рахів 2017 день прапору

Рахів_2017 день прапору

день прапора Рахів 2017

Рахів 2017 день прапора

Заборонена перепублікація без відкритого гіперпосилання на
www.rakhiv.net Рахів новини м.Рахів та Рахівського району

Пасічники Рахівщини та всього Закарпаття святкують Яблучний Спас.

19 серпня — свято Преображення Господнього, або Яблучний Спас, яке відзначається православними та греко-католиками. В цей день в церквах святять яблука, груші, мед, а пасічники України також святкують професійне свято — День Пасічника. Цього разу, представники пасічних громад різних районів області зібрались в Мукачеві, щоб відзначити свято серед однодумців, поздоровити колег-ветеранів Віктора Пилипенка з 80 – річчям та Василя Гайдара із 75- річчям, обмінятись думками про справи медові….

Святковий обід в ресторані “Фрегат” почали як годиться із спільної молитви о. Леоніда Дранка із пасічниками. На зустрічі було багато добрих заслужених слів про бджільництво та карпатських бджіл, які здобули світову славу.

Читати далі Пасічники Рахівщини та всього Закарпаття святкують Яблучний Спас.

Як ремонтують дорогу на відрізку Кевелів-Свидівець. Фото. Новини Рахівського району

Як ремонтують дорогу на відрізку Кевелів-Свидівець Ясиня. Фото. www.rakhiv.net Рахів новини м.Рахів та Рахівського району.

кевелів_свидівець_асфальт

кевелів свидівець асфальт

кевелів-свидівець_асфальт

кевелів_свидівець-асфальт

кевелів_свидівець_асфальт-

кевелів_свидівець_асфальт_ясиня

Заборонена перепублікація фото без відкритого гіперпосилання на джерело: www.rakhiv.net Рахів новини м.Рахів та Рахівського району.

Презентація книги “Митець з гуцульського Парижа”. Новини Рахівщини

9 липня у стінах Богданської сільської бібліотеки відбулася презентація книжки нашого земляка, художника-графіка, «Лицаря ордену книги», як каже про нього Н. Пономаренко, Миколи Дем’яна «Митець з гуцульського Парижа».
Відрадно, що саме в мальовничому Богдані, де народився пан Микола, відбулася презентація книги вперше. Ініціювала захід молода бібліотекарка Тетяна Вечернюк, щоб богданці мали змогу в урочистій обстановці познайомитися з творчістю краянина-односельця.

Розпочав подію Мирон Білінкевич читанням вірша «Гуцульщина» Р. Юзви, під звучання трембіти. А за ним зі вступними вітальними рядками до присутніх звернулися ведучі Тетяна Вечернюк та Ганна Зварич методист Рахівської районної бібліотеки. Вони, представивши винуватця заходу, запросили його до слова.

Митець, попри хвилювання, радо зустрів земляків. Спочатку розповів про своє дитинство, юність, армію, навчання, перші творчі доробки, які яскраво висвітлювалися на екрані. Відтак Микола Михайлович представив свою книгу
«Митець з гуцульського Парижа», яка попри багато перешкод нарешті вийшла в світ. Видання, обсягом 264 сторінки, складають шість тематичних розділів. Воно ілюстроване репродукціями (понад тисячу ілюстрацій), з кольоровою вкладкою на 16 сторінках. Тут можна прочитати уривки тексту, зображені місцевою говіркою, що залишається у душі Миколи назавжди. До книги увійшли багатогранні відгуки колег та подяки від численних авторів, яким графік виконував художнє оформлення книг.

А й справді, досить важко уявити закарпатську книгу без оформлення Миколи Михайловича.
Багато митець завдячує своєму армійському товаришу, який фінансово підтримав видання. Висловлював подяку всім, хто допомагав йому, підтримував у створенні неповторної книги. Окремо, згадав про свого вчителя, покійного Василя Івановича Поповича, який був його першим наставником у царині художнього саду.

Привітати нашого земляка, майстра своєї справи і висловити слова вдячності за те, що він – людина великого масштабу, яка прославляє наш край, Срібну Землю прийшли знайомі, друзі, родичі, і односельці. Петро Ференц підкреслив слова, які про фахівця сказав П. Скунць, що художнє оформлення Миколи Дем’яна – це «… та ж поезія – тільки в кольорах, лініях, графічних тонкощах».
Також до привітань доєдналися: бібліотекар ЦРБ Наталія Юришинець, начальник відділу культури РДА Володимир Шепета, який вручив п. Миколі подарунки, зокрема чашку з логотипом Рахівщини, щоб він, смакуючи каву, завжди згадував про теплий прийом у Богдані. Заступник голови РДА Дмитро Ігнатюк наголосив, що митець дуже скромно розповідає про свою велику і натхненну працю.
Донька В.І. Поповича Марина поділилася цінними спогадами з життя покійного батька, зокрема про те, як з гордістю розповідав про свого учня Миколу. Від усього серця привітала колишнього учня і вчителька біології Н. С. Маскалюк. А директор СБК Василь Лехман у дарунок винуватцю заходу зіграв народні мелодії.

Після цього Тетяна Вечернюк попросила самого художника, заграти для боґданців на гармоніці (митця з дитячих років приваблювала музика, але як каже М. Дем’ян – це його хобі), що було для нього несподіванкою. І хоча винуватець зустрічі повідомив, що по нотах грати не вміє, а тільки на слух, все ж виконав кілька пісень, розвеселив народ, довів, що може витинати не лише гуцульські мелодії, а й до прикладу угорські, словацькі.

Як сказала Ганна Зварич, «Микола Михайлович Дем’ян був і залишається щедрою, доброї душі людиною і, а насамкінець він – фахівець високого штибу на обширах книжкового дизайну. Людина з великої літери, яка поєднала в собі багатогранність людських талантів».
На завершення Микола Михайлович роздарував кілька примірників книжки. Одну з них можна знайти на полицях сільської бібліотеки і осягнути всю її красу та не­вичерпність людського таланту і мудрості. А присутні піднесено привітали його піснею «На многії літа..», від бібліотеки та односельців він отримав букет квітів. Ми теж приєднуємось до всіх сказаних привітань, бажаємо пану Миколі вічно палаючого творчого вогнику в його нелегкій праці.

Джерело: https://bogdanbiblioteka.blogspot.com/2017/07/blog-post_11.html

Тереза БОГУНЯК,
студентка першого курсу відділення жур­налістики Ужгородсько­го національного уні­вер­си­тету.
Використані фото Рибака Василя В. (студія Сяйво)

Богданські охоронці кордону відзначили своє професійне св`ято. Новини Рахівського району

Богданські охоронці кордону відзначили своє професійне св`ято.

28 травня, вартові українських кордонів відзначають своє професійне свято – День прикордонника… З цієї нагоди у селі Богдан також вшанували працю захисників рубежу нашої держави. З року в рік, вже стало гарною традицією, відвідувати наших захисників. Не виключенням стало і цього року. Працівники Богданської сільської бібліотеки з працівниками сільського будинку культури підготували невеличке свято для солдатів.

Особливим цей день є для богданської громади, адже не кожне село,та і місто, може похвалитися тим, що має Прикордонну заставу. Застава с. Богдан – найвисокогірніша ділянка українського кордону. Наші прикордонники гідно виконують відповідальне завдання з охорони ділянки державного кордону протяжністю 24 кілометри, який проходить тут на висоті не менше 1 500 метрів над рівнем моря. Це вимагає від бійців, високого рівня підготовки, а часом і нестандартних підходів для вирішення питань безпеки. Аби дістатися до місць патрулювання наряд повинен пройти від застави не один десяток кілометрів. У горах же вони за будь-якої погоди й удень, і вночі.

Більш ніж привітний прийом, а також безпосередня, щира доброзичливість військових надихали артистів на повну віддачу всіх своїх творчих сил. Концерт-привітання відбувся на прикордонній заставі на передодні свята. Продемонструвавши захисникам кордону творчі номери та побажавши миру, злагоди та спокою. Щирі, теплі слова на адресу вартових рубежів нашої держави впродовж свята лунали від ведучих – зав. бібліотекою Марії Леспух, та бібліотекаря Тетяни Вечернюк. До слів, які були почуті на адресу вартових рубежів нашої держави, приєдналися і користувачі бібліотеки.

Продекламувавши вірші, про Україну, та зокрема про важливу, та не легку службу прикордонників. Сміх продовжує життя , тому атмосфера гумору та сміху вирувала цілий захід, завдяки керівнику гуртка “Культура мови та спілкування” РБДЮТ Мирону Білінкевичу, та художньому керівникові СБК Марії Ретізник чій артистизм та харизматичність одразу ж підкорили серця глядачів.

І яке свято без пісень та музики — це те, що додає духу, мужності, надії і віри, наповнює серця прекрасним. Пісенне вітання прозвучало від Вікторії Кудрич лауреата І ступеня Всеукраїнського конкурсу-фестивалю “Гуцульська родина-2017” в номінації естрадний вокал, та лауреата ІI ступеня Всеукраїнського конкурсу-фестивалю “Гуцульська родина-2017” в номінації художнє слово, поезія. Кожну пісню зустрічали бурхливими оплесками. Гості прикордонної застави були дуже вражені: ці суворі хлопці з автоматами люблять пісню не менше за них самих!

В свою чергу, завідувачка філією Марія Леспух звернула увагу присутніх, на книжкову виставку “Сьогодні книга – завтра доля”. На виставці експонувалися видання сучасних українських письменників, які нещодавно надійшли до бібліотеки. Солдати були приємно вражені побаченим і пообіцяли, що у звільненні будуть з користю проводити своє дозвілля у бібліотеці.

Також, не залишились хлопці і без подарунка, бібліотекарі та працівники СБК підготували невеличкий подарунок прикордонникам – книги, якими солдати зможуть поповнити свою бібліотеку.
Наостанок зробили світлину на згадку, про такий чудовий день
Протягом двох годин працівники культури дарували чудові виступи та заряджали позитивом своїх захисників. Ті в знак вдячності дякували гучними оплесками. Концерт пройшов в дивно теплій і дружній атмосфері.

Ми переконані, що, збільшуючи славу прикордонників, вартові рубежів України і надалі залишатимуться взірцем професіоналізму, чесності, високої культури і самовідданості у відстоюванні інтересів українського народу, захисті батьківської землі.

Джерело:
Блог Богданської сільської бібліотеки

www.rakhiv.net Рахів новини м.Рахів та Рахівського району

Берлибаський бануш 2017 фото. Фото гуцульського фестивалю “Берлибаський бануш 2017” (оновлюється)

Берлибаський бануш 2017 фото. Фото гуцульського фестивалю “Берлибаський бануш 2017”

берлибаський бануш костилівка

берлибаський_бануш_2017_фото

берлибаський_бануш_2017_фестиваль

берлибаський_бануш_2017

берлибаський_банош_фестивалі_Закарпаття

берлибаський_банош_2017

берлибаський бануш фото 2017

берлибаський бануш фесьтваль фото 2017

бануш берлибашський 2017-костилівка

банош-берлибаський_2017

банош гуцульський Рахівщина

банош берлибашський 2017

гуцульський_фестиваль_фото_2017

берлибашський_бануш_фото_костилівка_2017

берлибашський_бануш_фото_2017

берлибашський_бануш_фестивалі_Закарпаття

берлибашський бануш фото 2017

берлибаський_бануш_фото_костилівка

берлибаський_бануш_фестивалі_Закарпаття

банош-берлибашський-2017-костилівка-фото

берлибаський бануш фото 2017

костилівка- банош-берлибаський-фото
берлибаський банош фестиваль 2017 фото

берлибаський банош фестиваль 2017

берлибаський- банош- фестиваль-2017

Берлибаський банош_ 2017_фото

Берлибаський банош-2017 -фото

Берлибаський банош-2017

Берлибаський бануш 2017 фото фестивалю

Берлибаський бануш 2017 фото

Берлибаський бануш_2017_фото

берлибашський банош фестиваль 2017

Берлибашський бануш 2017 фото фестивалю

Берлибашський бануш 2017 фото

Берлибашський бануш_2017_фото

костилівка банош берлибаський фото

костилівка- банош-берлибаський-фото

Працівники ДП «Ясінянське ЛМГ» прибрали туристичний маршрут до «Початку річки Чорна Тиса»

Територія ДП «Ясінянське ЛМГ» знаходиться у найбільш високогірні зоні Українських Карпат, і характеризується неймовірно мальовничими ландшафтами, дивовижною природою і цікавими історико-культурними об’єктами. Тут масово розвивається екологічний туризм та прокладено велику кількість туристичних маршрутів. Щороку тисячі туристів відправляються в подорож щоб побачити красу Карпатських гір на власні очі. Але, на жаль, не всі гості вміють гідно вести себе в дикій природі і часто залишають після себе сувеніри-згадки у вигляді купи сміття та різного непотребу, які не тільки забруднюють навколишнє середовище, а ще й псують естетичну гармонію матінки природи.

Ситуація зі сміттям в Карпатських горах в останні роки набуває катастрофічного характеру і вимагає невідкладних дій для вирішення проблеми на різних рівнях.

Своєрідний внесок у збереження довкілля й підвищення туристичної привабливості Карпатського краю зробили працівники центрального апарату ДП «Ясінянське ЛМГ». 11 травня в рамках Всеукраїнської акції «За чисте довкілля» ними було здійснено виїзд до однієї з найбільш відомих туристичних атракцій ДП «Ясінянське ЛМГ» – гідрологічного заказника «Апшинецький», більш відомого як «Початок річки Чорна Тиса». Метою виїзду було прибирання території вздовж існуючого туристичного маршруту.

Нагадаємо, що згаданий природно-історичний об’єкт знаходиться на висоті 1400 метрів над рівнем моря на території Чорнотисянського лісництва в урочищі «Околи». На місці витоку річки стоїть кам’яна стіна і встановлено пам’ятну табличку з написом «Початок річки Чорна Тиса», також для комфорту відвідувачів лісмисливгоспом тут облаштовано рекреаційну зону з бесідками і місцями для вогнища. До пам’ятного місця прокладено і промарковано туристичний маршрут, протяжність якого від смт Ясіня складає 23 км. Це місце дуже популярне серед туристів і є родзинкою Ясінянської долини.

Під час проведення акції загалом було прибрано майже 2 гектари території, ліквідовано 3 несанкціоновані сміттєзвалища, зібрано та вивезено більше 30 мішків сміття, упорядковано територію біля пам’ятної кам’яної стіни і витоку джерела. До організації і проведення заходу також долучилися профспілка ДП «Ясінянське ЛМГ» та лісничий Чорнотисянського лісництва, які по закінченні роботи організували для присутніх пікнік зі смачними шашликами, бограчем, баношем та полонинською ватрою.

Небезпека обмороження. Рахів новини

Метеорологічними службами Закарпатської області було повідомлено, що в тому числі через через наш район буде проходити холодний циклон, який може призвести до погіршення погодних умов (хуртовина, ожеледиця, снігові заноси, лавини) та на різдвяні свята очікуються аномально низької температури повітря (мінус 25-28 по цельсію).

Рахівський районний відділ УДСНС у Закарпатській області роз’яснює та надає деяку необхідну інформацію про обмороження.

Обмороження – це пошкодження будь-якої частини тіла, викликане впливом низьких температур. Зазвичай обмороження виникають взимку, коли температура навколишнього середовища знижується до -10 – -20 градусів за Цельсієм. Це можливо і при температурі повітря вище нуля, сильному вітрі і високій вологості, якщо людина тривалий час перебуває на вулиці.

Додатковими факторами, що призводять до обмороження, є фізична перевтома, тісний і вологий одяг і взуття, голод, необхідність тривалий час знаходитись в нерухомому і незручному становищі. Такі ж наслідки мають попередня холодова травма, пітливість ніг, важкі механічні пошкодження з крововтратою, ослаблення організму в результаті перенесених захворювань, а також хронічні захворювання судин нижніх кінцівок і серцево-судинної системи, сильне алкогольне сп’яніння.

Як же не припустити переохолодження та обмороження?

Існує декілька простих правил, виконання яких дозволить уникнути неприємностей при сильному холоді: не вживайте алкогольних напоїв–алкогольне сп’яніння сприяє високій втраті тепла, одночасно викликаючи ілюзію тепла. Додатковим негативним фактором є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження.

Не паліть на морозі–паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду. Носіть просторий одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся так, щоб між шарами одягу залишався прошарок повітря, який утримує тепло. Бажано, щоб верхній одяг був непромокаючим. Тісне взуття, відсутність устілки, брудні шкарпетки можуть створювати передумови обмороження. У взуття необхідно вкладати теплі устілки з натурального матеріалу – вони поглинають вологу та залишають ноги сухими. Не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант – рукавички з водовідштовхуючою тканиною, яка не пропускає повітря, з хутром всередині. Рукавички зі штучних матеріалів погано захищають від морозу. У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом. Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих та срібних) прикрас. По-перше: метал охолоджується до низьких температур швидше ніж тіло, внаслідок чого можливе «присипання» цих предметів до шкіри з виникненням відчуття болю та холодових травм. По-друге, перстені на пальцях ускладнюють циркуляцію крові та сприяють обмороженню кінцівок. Не дозволяйте обмороженому місцю знов замерзнути – це може призвести до більш значних ушкоджень. Не знімайте на морозі взуття з обморожених ніг – вони розпухнуть, і ви не зможете знову взутися.

Щоб надати першу допомогу потерпілому при обмороженні та переохолодженні, в теплому приміщенні з людини знімається одяг та взуття. У важких випадках необхідно викликати лікаря. При обмороженні I ступеня постраждалі ділянки потрібно розтирати руками або шерстяною тканиною до почервоніння. Накладається ватно-марлева пов’язка.

При обмороженні II-IV ступеня не можна розтирати або масажувати шкіру. Потрібно накласти теплоізоляційну пов’язку на уражену поверхню. Уражену кінцівку треба зафіксувати за допомогою підручних засобів, накладаючи їх зверху пов’язки. Потерпілим дають гаряче пиття, гарячу їжу.
Не можна обігрівати пошкоджені ділянки над вогнем, а також за допомогою грілки або гарячої води. Не можна втирати олію, жир або спирт при глибокому обмороженні.
При загальному охолодженні легкого ступеня постраждалого потрібно зігріти в теплій ванні з початковою температурою води 24 градуси, а потім температуру води підвищувати.
Але перш за все, слід пам’ятати, що лихо легше попередити, ніж потім виправляти його наслідки. Тому будьте уважними до питань власного життя та здоров’я.

Рахівське РВ УДСНС України в Закарпатській області

Скільки платитимуть ФОПи у 2017 році? Рахів новини.

Висновки:

Сумарна сплата ФОПами податків та внесків:

перша група – 672 грн. /місяць
(Єдиний податок 320 грн. , єдиний соцвнесок 352 грн.).

друга група: 1344 грн. /місяць
(Єдиний податок 640 грн. , єдиний соцвнесок 704 грн.).

Протягом 2016 року спрощена система оподаткування не зазнала жодних змін, а тому розмір єдиного податку, що підлягає сплаті у 2017 році, розраховується аналогічно 2016 року, лише з урахуванням нового розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України “Про Державний бюджет України на 2017 рік”.

Зазначеним Законом з 01 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 3200 грн.

ПЕРША ГРУПА ЄДИНИЙ ПОДАТОК У 2017 РОЦІ – 320 грн. на місяць.
Розмір єдиного податку, що має бути сплачений підприємцями у 2017 році розраховується шляхом множення ставки податку (максимальної) на розмір мінімальної заробітної плати, тобто: 3200 грн * 10%= 320 грн. Таким чином підприємці першої групи мають сплачувати єдиний податок у межах 320 грн. на місяць.

ДРУГА ГРУПА ЄДИНИЙ ПОДАТОК У 2017 РОЦІ – 640 грн на місяць.

Підприємці другої групи розраховують розмір єдиного податку з урахуванням ставки 20 %, а саме: 3200 грн. * 20%=640 грн. на місяць. Отже для підприємців другої групи розмір єдиного податку не перевищує 640 грн на місяць.

ТРЕТЯ ГРУПА ЄДИНИЙ ПОДАТОК У 2017 РОЦІ

Третя група сплачує єдиний податок з урахуванням отриманого доходу.

ЧЕТВЕРТА ГРУПА ЄДИНИЙ ПОДАТОК У 2017 РОЦІ

Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування

Скільки сплачували ФОП у 2016 році?

Єдиний податок.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” встановлено з 01 січня 2016 року мінімальну заробітну плату у розмірі 1378 грн.

ПЕРША ГРУПА

У 2016 року: підприємці першої групи сплачують єдиний податок в межах 137 грн. 80 коп. (1378 грн.* 10%) за один календарний місяць.

ДРУГА ГРУПА

У 2016 року: підприємці другої групи сплачують єдиний податок в межах 275 грн. 60 коп. (1378 грн.* 20%) за один календарний місяць.

ТРЕТЯ ГРУПА

Відповідно суб’єкти господарювання зазначеної групи обраховують суму єдиного податку без урахування розміру мінімальної заробітної плати, а визначається в залежності від отриманого доходу.

ЧЕТВЕРТА ГРУПА

Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування

Джерело:

http://jurist-blog.com.ua/koli-i-skilki-splachuvati-yedinogo-podatku.html

Єдиний соціальний внесок

Загальний принцип сплати цього податку в 2017 році не зміниться. Тобто єдиний соціальний внесок приватні підприємці – платники єдиного податку за себе сплачують у фіксованому розмірі, але не нижче мінімально встановленого рівня.

Зміни у сплаті цього податку, торкнулися тільки платників віднесених до 1 групі платників єдиного податку. Такі платники до 1 січня 2017 року будуть сплачувати ЄСВ у розмірі 50% мінімального страхового внеску, передбаченого для інших груп платників єдиного податку. Ця норма передбачена другим законопроектом, прийнятим Верховною радою України за №5130 «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України».

Читайте також Як ФОП на єдиному податку сплачує інші податки і збори?

Таким чином, враховуючи встановлений з 1 січня 2017 року розмір мінімальної заробітної плати в 3200 грн., платники 1-3 групи будуть щомісяця сплачувати ЄСВ у таких розмірах:

1 група. В сумі не менш 352 грн. (3200 * 22% * 1/2);
2 і 3 групи. У сумі не менше 704 грн. (3200 * 22%).

Джерело:

Скільки податків заплатять в 2017 році платники єдиного податку

Президентом України зазначено:
Підвищення мінімальної зарплати є боротьбою з бідністю та захистом працюючої людини.
Я звернувся до Уряду та Парламенту вжити вичерпних заходів, щоб це рішення не підвищило жодного податку, насамперед це стосується малого та середнього бізнесу»

Джерело:
http://www.president.gov.ua/news/pidvishennya-minimalnoyi-zarplati-ye-borotboyu-z-bidnistyu-t-38576

Рахів новини. Акція “Година Землі 2016” відбулась в Рахові.

Рахів новини. Акція “Година Землі 2016” відбулась в Рахові 19 березня о 20.30 на центральній площі.

рахів-година-землі-2016

година_землі рахів

година-землі-Рахів

година землі_рахів

година землі Рахів

рахів_година-землі

рахів-година-землі

рахів_година_землі

рахів година землі

Рахів година землі

рахів година-землі

рахів-година землі

рахів година землі 60

Результати роботи РСЦ МВС в Закарпатській області

Сьогодні 17.02.2016 року у регіональному сервісному центрі (РСЦ) МВС у Закарпатській області була проведена прес-конференція за участю в.о. директора РСЦ МВС – Шкоби Олександа Ласловича; завідувача сектору кадрового забезпечення та зв’язків із громадськістю – Філіпа Василя Антоновича. Темою проведення зустрічі було : «Підведення підсумків роботи РСЦ за 3 місяці. Організаційні питання роботи, практична діяльність та нововведення в роботі РСЦ МВС»
З початку своєї діяльності, тобто з 6 листопада 2015 року територіальними сервісними центрами регіонального сервісного центру МВС в Закарпатській області було прийнято більше 14 тисяч громадян, при цьому зареєстровано 5014 транспортних засобів, проведено операцій перереєстрації 688, знято з обліку 969 т/з, в тому числі у зв’язку із вибраковкою 51 транспортний засіб.
За вказаний період в сервісних центрах області було проведено 6755 теоретичних та 4620 практичних екзаменів, видано 6795 посвідчень водія, з яких 3028 – вперше.
Протягом цього періоду працівниками ТСЦ МВС було виявлено 1 автомобіль ідентифікаційний номер кузова якого мав ознаки підробки,що у подальшому було підтверджено працівниками Закарпатського НДЕКЦ МВС України. Після з мін у чинному законодавстві у присутності адміністраторів безпосередньо в сервісних центрах МВС Закарпатської області укладено та оформлено 3300 договорів купівлі продажу (міни, поставки) дарування транспортних засобів. Під час процедури укладення та оформлення цих договорів було виявлено 2 транспортні засоби, номера агрегатів яких були не санкціоновано змінені, та один транспортний засіб, який знаходиться в розшуку.

Інформація Територіального сервісного центру 2145 РСЦ МВС в Закарпатській області

Новини Рахів. Дитячий майданчик відкриття м.Рахів 28.06.2015 (фото)

Урочисте відкриття дитячого майданчику у м.Рахів 28.06.2015
Початок роботи фонтанчика
Концертна програма, змагання з перетягування канату, та бій кульок, розмальовування.

відкриття_дитячого_майданчику_м.Рахів_28.06.2015

відкриття_майданчика_для_дітей_рахів_2015

початок_роботи_фонтанчика_рахів_фото

дитячий_майданчик_рахів_заповнений_дітьми

дитячий_майданчик_рахів_відкриття

виступ_відкриття_майданчик_рахів

танець_відкриття_майданчик_рахів_фото

рахів_новини_майданчик_принцеса

танець_відкриття_майданчик_рахів

бій_шариками_майданчик_рахів

бій_шариками_дитячий_майданчик_рахів_новини_2015

фото_відкриття_майданчик_рахів_танець

перетягування_канату__дитячий_майданчик_рахів_новини_2015

канат_перетягти_рахів

рахів_новини_концерт_майданчик

хіп_хоп_рахів_відкриття_майданчика_для_дітей

відкриття_майданчика_рахів_новини_2015

новини_рахів_розмальовка_майданчик_для_дітей

розмальовка_рахів_майданчик_новини