Сайт Рахівщина туристична www.rakhiv.com.ua додав фото Рахів та фото Рахівщина 2017. Літо-осінь.
Архів позначки: Рахівщина туристична
3 вересня 2017р. У м.Рахів відбудеться XVII фестиваль Гуцульська бриндзя 2017
3 вересня 2017 м.Рахів Гуцульська бриндзя.
Гуцульська бриндзя — св`ято повернення вівчарів з полонин (високогірних альпійських пасовищ) додому.
Щороку, в квітні пастухи виходять з худобою високо в гори на широкі полонини, де залишаються аж до початку вересня.
На полонинах доглядають худобу, доять молоко та виготовляють сир, бринзу, вурду.
Попрацювавши ціле літо в горах вівчарі повертаються додому і влаштовують гучне св`ято — фестиваль ,,Гуцульська бриндзя”, яке вже традиційно в сімнадцяте проходитиме в місті Рахів 3 вересня 2017 року.
Цей фестиваль показує традиції Гуцульщини, більшість з яких не змінюється сторіччями.
Побачити як роблять сир, оцінити різномаїття багатьох національностей Закарпаття, покататися на конях, приміряти гуцульське вбрання, опришківський топірець, та піштолі, скуштувати десятки різних видів молочної продукції, поласувати стравами української, угорської, румунської, чеської та інших кухонь, потанцювати під запальні музики, потрембітати, та файно відпочити 3 вересня 2017 року у м.Рахів.
© www.rakhiv.com
Фото м.Рахів Гуцульська бриндзя 2016 (натиснути).
Програма фестивалю Гуцульська бриндзя 2017
8.00-12.00 – розгортання експозицій виставок народних умільців та ярмарки-продажу тваринницької продукції вівчарства, вул. Буркут, амфітеатр ,,Буркут”;
10.00-11.00 – показові виступи на конях гуцульської породи; ,,Корбач-шоу” (показові виступи на володіння корбачем (батогом)), вул. Б. Хмельницького, парк Т. Шевченка;
11.00-11.45 – хід святкової колони від вулиці Богдана Хмельницього до амфітеатру “Буркут”;
11.45-12.30 – урочисте відкриття ХVІI гастрономічного фестивалю-ярмарку ,,Гуцульська бриндзя”, запалення полонинської ватри;
12.30-14.00 – огляд експозицій виставок народних умільців населених пунктів та ярмарки-продажу тваринницької продукції вівчарства; майстер-клас з приготування гуцульських страв;
14.00-22.00 – концертно-розважальна програма.
Організатори фестивалю-ярмарку запрошують доєднатися до свята, загартованого карпатськими горами, прадавніми автентичними традиціями. Тільки тут ви зможете на повну насолодитись свіжим карпатським повітрям, смачними та екологічно чистими стравами, доторкнутись до частинки суворого гуцульського побуту та відчути всю гостинність карпатського краю!
За додатковою інформацією звертатися за адресою: м. Рахів, вул. Миру, 1, тел. (03132) 2-56-44, 2-50-28, 2-52-62, 2-51-57, e-mail: admin@rakhiv-rda.gov.ua, ekon-rachiv@ukr.net або через соціальну мережу Фейсбук – facebook.com/FestivalHutsulskaBryndzia, facebook.com/RakhivRDA.
Інформаційна підтримка:
www.rakhiv.net
www.rakhiv.com
Фестиваль “Бичківські голубці” відбудеться 7-го серпня 2016р.
Великий Бичків запрошує на св`яткування 643-ї річниці з дня заснування селища, та проведення III-го фестивалю “Бичківські голубці” 7 серпня 2016 року.
Початок о 14:00. Селищний парк.
www.rakhiv.net Рахів новини м.Рахів та Рахівського району
Проект “Рахівщина туристична”- www.rakhiv.com.ua опублікував фото мандрівки на г.Близниця 2016р.
Близниці (Близниця) – одна з найкрасивіших вершин Свидовецького хребта Українських Карпат – знаходиться недалеко від селищ Ясиня, Кваси Рахівського району Закарпатської області; її висота-1883 метри.
Фото Близниця 19.06.2016р. Ось чому вартує побувати на Близниці:
Рахівщина – відомий туристичний регіон. Любителів подорожей тут зустрінеш в будь-який час року. І це не дивно – тут проходять траси багатьох літніх і зимових маршрутів.
Близниця (Близниці), як і всі Українські Карпати, оспівана в піснях і казках. Одна з найцікавіших легенд – про назву вершини.
В околицях гори Петрос жила колись родина гуцула. Одного разу влітку до них приїхали знайомі зі своїми синами-близнюками. У гуцула була дочка-красуня. У довгих бесідах з’ясувалося, що діти в обох сім’ях народилися в один рік і день. Після цих відвідин дівчина і хлопці часто зустрічалися, гуляли в мальовничих околицях Петроса. Хлопці полюбили дочку гуцула, та й дівчині подобалися хлопці – один іншого краще. Довго терзала хлопців нерішучість, але все ж кожен в таємниці від брата відкрив дівчині свої почуття.
Батьки не опиралися можливому весіллю, тільки кому віддати перевагу – повинна була вирішити дівчина. Але і їй зробити вибір було важко. Нарешті, вона сказала братам: “Хто з вас принесе мені в подарунок шовкову квітку, тому віддам своє серце і руку”. Довго ходили хлопці по горах у пошуках шовкової квітки (так в Карпатах називають едельвейси).
Піднявшись на полонину, зустріли вони старого пастуха і розповіли йому про свої турботи. Старий чабан запропонував хлопцям засушені едельвейси, але вони відмовилися – не личить хлопцям ображати неправдою дівчину. Тоді пастух показав на прямовисні схили триголової гори: “Там росте шовкова косиця. Тільки дістати його може найсміливіший і сильний хлопець. Підніматися на скелі нелегко. До того ж квіти охороняють дуже красиві дівчата-чарівниці. Вони подарують їх вам, якщо ви назавжди залишитеся в їх гірському царстві. Інакше вони скинуть вас зі скель в глибокі ущелини … ”
Це не злякало хлопців. Любов додавала їм сили. Важкою і довгою була дорога в гори. На неприступному стрімчаку вони побачили, нарешті, одну квітку. Випереджаючи один одного, брати в поспіху підіймалися на прямовисні скелі. Кожному хотілося першим зірвати квітку. Одному з хлопців вдалося добратися до едельвейса. Але тут з’явилися дівчата-чарівниці, запрошуючи хлопців залишитися серед них. Не погодилися брати. І розсердилися горянки: “Не бачити вам щастя в житті!”
Під ногами хлопця, який дотягся до едельвейса, рушиться скеля, він зривається і, падаючи, збиває у прірву і свого брата …
Дівчина довго чекала хлопців. Не дочекавшись, пішла в гори на пошуки. На полонині старий пастух розповів їй про зустріч з хлопцями, показав скелі, до яких вони пішли. Піднялася дівчина до круч і побачила сліди страшної біди. Чи не винесла горя дочка гуцула і кинулася зі скелі в прірву …
Три вершини, розташовані поруч в цьому місці, жителі назвали близнюками. Найвища з них носить назву Близниця (так в місцевому діалекті зазвичай називають одну з дівчат-близнюків).
В дорозі ми зустрінемо скелі-уступи – Перший жандарм, Другий жандарм, Третій жандарм. Походження їх назви теж пояснює легенда. Здалеку три уступи на скелястих схилах Близниці нагадують людські фігури. Кажуть, розслідувати причини смерті братів-близнюків і дівчата приїхали жандарми. Почувши розповідь старого чабана, вони від страху скам’яніли. Так і стоять вони до сих пір, охороняючи місце загибелі трьох закоханих і перегороджуючи шлях усім, хто намагається підійнятися на кручі Близниці у пошуках едельвейсів …
На Близницю ведуть зручні стежки і дороги. Це зробило гору Близниця улюбленим місцем відпочинку учасників пішохідних і гірськолижних походів. Піднімаючись на Близницю влітку, ви побуваєте на полонинах – гірських луках, вкритих яскравим килимом квітів. Взимку ви будете підкорені казково-фантастичним оздобленням засніжених гір.
У лісах Свидовецького хребта, як і у всіх Карпатах, водяться ведмеді, дикі кабани, рисі, олені та косулі. Мешкає багато птахів: тетерева, глухарі, куріпки, фазани, сойки, яструби, влітку прилітають лелеки. У затінених місцях зустрічається саламандра, в озерах – тритони.
На схилах Близниці беруть початок струмки – Свидовець, Косівка, Станіслав, які впадають в Тису. У річках водиться райдужна та струмкова форель, харіус.
Зима тут зазвичай м’яка, сніжна, середня температура коливається від – 3 ° до – 5 ° С. Схили гори – різної крутизни і довжини, тому дуже зручні для катання на лижах. До того ж туристам не доводиться самим підніматися в гору. До їхніх послуг – кілька підйомників.
Туристи на Близницю піднімаються в будь-який час року, за винятком невеликого періоду зими, коли настають сильні морози, погана видимість або обмерзання.