Вулицям Рахова — місцеві назви
Вулицям Рахова — місцеві назви!
На 29 жовтня цього року призначені громадські слухання з приводу перейменування деяких вулиць міста Рахова відповідно до Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарни режимів в Україні й заборону їх символіки”.
Дозволю собі публічно висловити думку з цього приводу, яку неодноразово послідовно відстоюю на засіданнях комісії з питань найменування (перейменування) об”єктів благоустрою (топоніміки) виконкому Рахівської міської ради.
Глибоко переконаний, що при найменуванні (перейменуванні) вулиць, інших об’єктів топоніміки вирішальне значення має мати місцева (історична) назва. Ні для кого не секрет, що всі ми, рахівчани, на побутовому рівні використовуємо місцеві назви вулиць, як то: “Потік”, “Перія”, “Діл”, Рит” та інші. Навіщо “винаходити велосипед”, якщо наші пращури давно вже дали влучні, колоритні, неповторні назви вулицям Рахова. Саме ці назви, як жодні інші, відображають географічне розташування, історичне минуле, місцеву гуцульську говірку, є звичними і зрозумілими для всіх. Залишилося на офіційному рівні визнати назви, які вживаються з діда-прадіда і давно затверджені найвищим авторитетом — народом. До того ж маємо гарні приклади повернення до історичних назв. Свого часу в місті повернуто місцеві назви вулицям Буркут, Вербник, тощо.
Окрім історичної справедливості, повернення місцевих назв слугуватиме й туристичній привабливості нашого міста. Думаю, туристи залюбки фотографуватимуться біля вказівників з особливими, ні на що не схожими місцевими назвами вулиць. Адже вулиці “Миру”, “Привокзальна”, “Зелена”, є в будь-якому місті, а от “Красне Плесо”, “Діл”, “Буркут” – тільки у нас!
Звичайно, можна піти старим шляхом і найменувати вулиці іменами історичних та політичних діячів (які часто-густо не мають до Рахова жодного відношення, ніколи не знали про його існування і навряд чи знайшли би його на карті) або прив’язувати до тих чи інших подій минулого чи сьогодення. Але, як показує досвід, такий підхід часом зустрічає неоднозначне ставлення місцевих мешканців. Завжди знайдуться люди, які не сприймають ту чи іншу історичну фігуру чи політичну подію. Або ж змінюється політична обстановка, відбувається переоцінка цінностей і знову постає питання перейменування вулиць, названих в честь колишніх кумирів. Це може тривати до безкінечності. Якщо ж ми повернемо вулицям місцеві назви, то уникнемо будь-яких політичних підтекстів та інсинуацій.
Разом з тим, хочу чітко заявити – я за те, щоб присвоювати вулицям та іншим об’єктам топоніміки патріотичні та державницькі найменування, увіковічнити героїчні події, на які так багаті наші буремні часи. Вважаю, що іменами видатних політичних діячів або ключових історичних подій в Україні можна і треба називати центральні вулиці міста, або ж нові, що утворилися порівняно недавно і не мають вкорінених місцевих назв.
Підсумовуючи наведене, вважаю, що до питання найменування (перейменування) тих чи інших об’єктів топоніміки слід підходити обережно, мудро і виважено, зважити всі “за” і “проти”, адже це робиться на роки. Перейменуванню має передувати серйозна робота по з’ясуванню думки місцевого населення, роз’яснювальна та організаційна робота. Саме такою є позиція топонімічної комісії та керівництва міської ради і як наслідок — оголошення громадських слухань з цього питання.
І головне – ні в якому разі рішення не має прийматися “згори”. Як на мене, вирішальною при перейменуванні повинна бути думка мешканців вулиці, що підлягає перейменуванню. Адже саме цим людям, їх дітям тут жити, реєструвати своє місце проживання і майно, зрештою, пишатися назвою своєї вулиці! А як приємно сказати: назва моєї вулиці древня, як сам Рахів і подібної нема ніде у світі!
Владислав Губко,
член топонімічної комісії Рахівської міської ради
www.rakhiv.net Рахів новини м.Рахів та Рахівського району
